- видний
- -а, -е.1) Якого можна бачити; приступний зорові. || Помітний.2) перен. Який вигідно відрізняється від інших своїми якостями; значний.3) Ясний, світлий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
видний — прикметник … Орфографічний словник української мови
трапецієвидний — прикметник … Орфографічний словник української мови
помітний — I (який / якого можна помітити, вирізнити з поміж оточення), примітний, відмітний, показний, очевидний, прикметний Пор. видний II ▶ див. важливий, відвертий 1), відчутний 1), видний … Словник синонімів української мови
видненький — а, е. Пестл. до видний (у 1, 3 знач.) … Український тлумачний словник
виднесенький — видні/сінький, а, е. Пестл. до видний (у 1, 3 знач.) … Український тлумачний словник
видність — ності, ж. Абстр. ім. до видний … Український тлумачний словник
презентабельний — а, е. Який вигідно відрізняється від інших своїми якостями; показний, видний (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
примітний — а, е. 1) Помітний, видний для ока. 2) Який вирізняється з поміж інших. || Який чимсь відзначається; характерний … Український тлумачний словник
тьмяний — а, е. 1) Слабий, неяскравий (про світло, вогонь і т. ін.). || Який дає мало світла, погано освітлює. || Сірий, похмурий, не сонячний, хмарний. || Слабо, погано освітлений, до якого погано проникає світло; темний. 2) Без блиску, матовий. || Мутний … Український тлумачний словник
ясний — я/сна/, я/сне/. 1) Який випромінює яскраве світло. || Освітлений яскравим світлом. || Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). || розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий. 2) Нічим не затьмарений; світлий, чистий. || Чітко… … Український тлумачний словник